ВЗЯТИ ДО СВОГО СЕРЦЯ НАЙЦІННІШЕ

У Неділю (10 червня) наша парафія переживала Урочистість Найсвятішого Тіла і Крові Ісуса Христа. Як і кожного року після святкової Служби Божої о 10:00 від нашого храму до пам’ятника «Скорботному Ангелу» вирушила процесія вулицями міста. У цій ході приймали участь католики не лише з нашої парафії, але і з інших парафій Хмельницького. 

Урочисту Євхаристію провадив настоятель о.Петро. А процесію зі Святими Дарами поперемінно очолювали наш вікарій о.Андрій, о.В’ячеслав (ректор Городоцької семінарії) а також о.Микола, який працює вікарієм у парафії Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії (Раково).

Власне кажучи, вшанування Євхаристії Церква звершує у Великий Четвер – день встановлення цього таїнства. Але початок Страстей – не найкращий момент для святкування. Отож починаючи з XII ст. виникає окреме свято.

Ініціатором свята є бл. Юліанна з Корнійона. У 1245 році вона мала об’явлення, у яких Христос переказав, що хоче встановлення окремого свята на честь Пресвятої Євхаристії, яке матиме радісний характер, на відміну від дня Великого Четверга. Господь навіть визначив конкретний день, у який хотів цього святкування: четвер після свята Пресвятої Трійці. Єпископ Роберт, порадившись зі своїм капітулом, вирішив виконати це побажання Христа, і перша в історії євхаристійна процесія на свято Corpus Christi вирушила 1246 року вулицями бельгійського міста.

Реальність перебування Ісуса Христа у Євхаристії підтверджена десятками чудес, коли хліб і вино видимо ставали Тілом і Кров’ю Спасителя. Втім, хто не хоче вірити, той відкидає очевидне. Чин святкування Тіла і Крові Христових написав св.Тома Аквінський, і цей текст донині залишається одним із найкрасивіших у латинському бревіарії. Гімн «Pangue lingua» ми й сьогодні співаємо на адораціях (дві останні строфи – «За святую тайну віри»). До загальноцерковного рівня це свято підніс 1334 року Папа Йоан ХХІІ. Традиція чотирьох вівтарів постала у Німеччині в XV ст.

Отож, святкування у нашій парафії розпочалось із Євхаристії. Адже Вона є справжнім заспокоєнням наших прагнень. На Літургії Слова ми мали змогу слухати уривок з Євангелія ві св.Марка (14, 12-16,22-26). Можливо, невипадково, щоб віднайти світлицю для пасхальної вечері, двоє учнів мали піти за чоловіком, який несе жбан води. Тим, хто приводить нас на учту Агнця, є Святий Дух, Його і символізує отой чоловік. Саме Він прагне вказати на Ісуса, любов якого наситить наше спрагле серце.

«Місце, де Христос має спожити Пасху є тут, зараз. Бо згідно зі слів пророка: «На кожному куточку землі люди будуть складати чисту жертву». Ця Жертва є жертвою нашого Господа Ісуса Христа. Тому Він і питає кожного: «Де є місце, щоб Я з Моїми учнями приготував Пасху?». Кожен з нас має приготувати своє серце, «…де Син чоловічий мав би голову прихилити» (Мт.8.20). Як Моісей входить до свого народу з двома скрижалями Заповідей Господніх, так Ісус Христос хоче ввійти до нашого життя Своєю Кров’ю і Своїм Тілом. Щоб ми мали змогу залишитись у стані святості. І той, хто належить до Церкви, має взяти до свого серця найцінніше – Найсвятішу Євхаристію, Його Тіло і Кров – і йти з Цим через усе життя. Адже з людського серця, з цієї Святині Він хоче промовляти. Промовляти Свій Закон.» – з такими словами звертався до заповненого костелу настоятель нашої парафї.

В особливий спосіб хочеться подякувати о.В’ячеславу, який під час Служби Божої допомагав о.Андрію, сповідаючи людей, які бажали з чистою душею зустріти Господа у Євхаристії.

Після закінчення служби разом з усіма вірними о. Петро розпочав процесію з адорації у храмі літанією до Пресвятого Серця Ісуса. Більше тисячі вірних з усього міста слідували до чотирьох Вівтарів за містичним Тілом Христа вулицями Хмельницького. Діти, що приймали Перше Причастя також брали участь у процесії, несучи фігурки Марії і Ісуса, та встеляючи пелюстками квітів дорогу Євхаристичному Христу.Йдучи того сонячного дня, можна було побачити радісні обличчя учасників процесії, вже звиклих, але не приховуючих свого здивування перехожих у тролейбусах, на балконах будинків, обабіч дороги… На кінець ходи о.Петро подякував усім, хто приймав участь у організації процесії. А особливо людям, що незважаючи на спеку, намагались у повній мірі пережити цю святкову подію.

Поширити:

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *