ОАЗА НА МОРІ

Протягом десяти днів, починаючи з першого по десяте червня, діти нашої парафії разом із о.Яном, с.Інною, кухарками а також аніматорами, що були визначені із парафіяльної молоді, відпочивали на морі. Деякі з них (дітей) захотіли поділитися з нами своїми враженнями. 

Першого червня я, і ще багато інших дітей, поїхали на море. Уже на другий день ми були там. Це був незабутній відпочинок. Сестра Інна розселила всіх нас і ми почали жити за новим розпорядком дня. Всі знали, що приїхали сюди зміцнитись не лише фізично, а й духовно. Тому кожен день у нас була Служба Божа. Аніматори нас розважали так, що нам не було коли нудьгувати. Двічі на день ми ходили на море. Кожного дня у нас була дискотека або веселий вечір. Щоранку і щовечора була молитва, а вдень – Коронка до Божого Милосердя. Ось така у нас була оаза!Аліна, 11 років

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Кожного року діти та молодь нашої парафії відправляються відпочивати в християнському дусі. Цього року ми їздили у Крим на море. Кожен наш день починався зі Служби Божої, у якій ми брали духовну поживу, а опісля мали сніданок (фізична пожива). І ось збираємося на море. Дорога до моря була не близька, але наші аніматори усіма способами прагнули нас розвеселити: співали пісні, розповідали цікаві оповіді.

Ми підходимо до чистого та блакитного моря, воно так і манить нас своїми хвилями… Кожен  з нас хоче спробувати, чи тепла вода. Усі по черзі підбігають до краю берега і хлюпочуть у воді ноги. Аж ось вирішальний кивок голови – усі біжать купатися і тільки голосне «Ура!!!» долинає із води. Але не встигли ми ще вдосталь побулькатись , як уже сестра турботливо запрошує нас на берег. Усі розташовуються на своїх покривалах , насолоджуються теплими промінцями сонця. Час спливає швидко і лунає вже друге «Ура!!!» – час знову до води. Плескіт, крик, задоволені обличчя дітей! Що може бути краще? «Ой-ой! Треба швидше, щоб встигнути на обід!» І знову наша дорога простягається через дикі кримські виноградники.

Обід (і цим все сказано…). «ПЕРЕДАЙ КАРТОПЛЮ!!!», «НЕ НАКИДАЙ СОБІ ВЕСЬ САЛАТ, ЗАЛИШИ МЕНІ ЩЕ!!!» – то там, то там лунає дзвін веделок. Після обіду подяка Господеві за смачні страви. Потім мультфільм, Коронка до Божого Милосердя, знову похід на море. Приймаємо душ, вечеряємо і чепуримось до… дискотеки.

УРА!!! Вмикається музика та вимикається світло, усі стають в коло і починається справжня «туса». Але виявляється, що півтори години дуже мало для танців, що зробиш? Наступає час вечірньої молитви і з новими очікуваннями лягаємо спати, адже попереду такий насичений день!

Ось так жили ми 10 днів, а потім додому. Як шкода розлу- чатись! За цей чудовий відпочинок хочеться подякувати о. Петру, о. Яну, с. Інні, дорогим кухаркам та любим аніматорам!

Валерія, 13 років

Поширити:

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *