ОАЗА НА ДНІСТРІ

З 23 по 31 липня молодь нашої парафії разом з семінаристами і отцем-настоятелем мала за щастя пережити ще одну літню оазу. Місцем відпочинку обрали мальовничий берег Дністра, неподалік с.Калачківці. Щойно ми приїхали на визначене місце, відразу ж розбили табір на затишній галявині і вирушили оглядати навколишні ландшафти. Яка краса! Саме такі краєвиди надихають на душевний спокій та радісний відпочинок. 

Над  Дністром палає сонце. Пашить теплом і духмяніє липень. Мрійливі, тихі береги, наче причаїлися обабіч різнобарвної ріки, що обіймає гори. Річкові хвилі, наче смарагди: зеленувато-сизі вдень, та яскраво-блакитні  увечері. А вночі вони ставали бездонно-синіми і вигравали в сяйві зірок. Вранці вода кришталево-прохолодна. У річці відбивається мінливе небо. Якими тільки переливами та настроями воно не виграє! А тим часом десь високо в горах народжується дзвінкий струмок, що, долаючи перепони, прагне вирватися на волю. Він дзюркотить, б’ється об каміння. Бризки та шумовиння летять вгору і спалахують на якусь мить… А далі ліси, поля, лани. Куди не поглянеш – всюди краса, життя, вічність!

І нам не довелось сумувати серед таких захоплюючих просторів. Оскільки безхмарне небо та спекотне сонце супроводжували наш відпочинок. Більшу частину дня ми проводили на пляжі: купались, пірнали, засмагали, стрибали у воду, одним словом весело проводили час. Не сумували і любителі піших прогулянок та походів, адже наш кл.Ростислав майже щодня проводив цікаві екскурсії навколишніми територіями, відкриваючи нам ще більш неповторні та чарівні пейзажі. Щовечора зоряне небо збирало нас усіх навколо вогнища, де за чашкою пахнючого чаю або свіжо-засмаженою рибою, яку так старанно виловлювали для нас клерики Мирослав та Петро, ми ділились історіями, грали в різноманітні ігри та насолоджувались можливістю творити спільноту.

Кожен день оази закінчувався невеликим іспитом совісті та спільними молитвами подяки і прославлення, також проханнями про Боже благословіння на наступний день. Звісно ж центральною та набільш важливою подією дня була Пресвята Євхаристія, котру звершували в променях заходу сонця. Під час Святої Меси кожен мав змогу насититись Божим словом, прийняти Христа до свого серця та довірити кожну хвилинку свого життя милосердному Господу, зокрема і час нашого відпочинку. Усі разом ми дякували нашому Єдиному Богу за те, що було можливе проведення цієї оази, за близьких друзів, що розділили з нами цей відпочинок, за все, що ми відчули, пізнали.

У останній вечір нашого перебування на відпочинок приїхала, разом з отцем-настоятелем і клериками, група молоді з м.Бар. Зрадівши таким сусідам було вирішено провести вечір із танцями, музикою і веселими історіями. Майже до другої години ночі навколишніми горами розносились веселі заспіви та сміх. За це хочемо попросити вибачення у лісових мешканців, що напевно перебували у стані очікування спокою.

Варто згадати людей, без яких наша оаза не відбулася б! Від усієї молоді хочемо подякувати нашому дорогому о.Петру за те, що він організував та розділив з нам цей чудовий і незабутній відпочинок. Також дякуємо нашим клерикам, які допомогли в організації та проведенні оази, зробили її яскравою та неповторною.

Дякуємо нашим улюбленим кухаркам – пані Юлії і пані Ларисі. Саме завдяки їхній нелегкій щоденній праці ми мали змогу смакувати приготавані на кострі страви. Дякую усім, хто разом з нами прожив цей дорогоцінний час. Дякую Богу, за те, що мала змогу пережити цей час разом із вами.

Олександра, наша парафіянка

Поширити:

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *