«Жнива великі, та робітників мало. Просіть, отже, Господаря жнив, щоб вислав робітників на свої жнива» (Мт 9, 37-38). На цей заклик Христа, можеш дієво відповісти, включаючись в турботу про покликаних через молитву і жертвування страждань. Можеш огорнути духовною опікою Сестер зі Згромадження Найчистішого Серця Пресвятої Діви Марії (Серцянки) та дівчат, котрі покликані до цієї монашої родини, щоб саме в ній розширювати культ Серця Марії.

Наразі Римсько-Католицька Церква в Україні переживає час підготовки до першого всеукраїнського Євхаристійного конгресу. Тому, у суботу (21 квітня) на нашій парафії, у рамках цього приготування, відбувся День Євхаристії із конференціями і урочистою Літургією. Розділити цю радість разом із нами прибули  вірні із інших парафій нашого міста, а токож священики з різних куточків Кам'янець-Подільської Дієцезії.

В рамках приготування до Всеукраїнського Євхаристійного Конгресу, що відбудеться зовсім скоро і у Кам’янець-Подільській Дієцезії, у нашій парафії в Суботу, 21 квітня, для усіх охочих (особливо запрошуються і парафіяни з інших парафій нашого міста) відбудеться День Євхаристії. Пропонується такий план проведення:

Христос – наша Пасха. Це передусім означає, що ми залишили ту «країну неволі». А Ісус Христос залишив у великому смутку Cатану, котрий тримав владу над смертю. Ісус забрав усі душі з Шеолу і повів їх у Святому Поході до Свого Отця Небесного.

На третій день, коли жінки приходять до гробу, вони не знаходять Ісуса. Марія Магдалина вважає що Його тіло було забрано. А побачивши Чоловіка, подумала що це простий садівник. Тому звертається до Нього з проханням віддати їй тіло для намащення оливою. І тоді Господь лагідно називає її ім’я: «Маріє…». Свята Марія Магдалина відповідає Йому «Раввуні!» - що значить «Учителю!». Справді, цей Великий Садівник, котрий хоче для цілого людства закласти новий сад, у котрому буде жити і назавжди існувати справедливість.

Вігілія Великої Суботи (цього року – 7 квітня) є найбільшою і найурочисті- шою із періоду Трідіуму Пасхального. Перед початком Служби на подвір’ї костелу було розпалено вогнище, де зібралися люди. Наші священики, освятивши багаття, жевріючим його вугіллям запалили Пасхал і процесія вирушила до храму. Люди передаючи вогонь від Пасхалу один одному увійшли слідом.